Поради батькам














Як дитині знайти заняття на все життя?
Чи любите ви свою роботу? Навіть ті, у кого це питання викликає труднощі, без вагань відповідають на інше: «Чи хочете ви, щоб ваші діти любили свою роботу?». Це й не дивно: адже займатися справою, що приносить тобі задоволення - одне з головних складових успішного життя.



Але знайти таку справу – не найлегше завдання, особливо для дитини. Навіть якщо до своїх 16-17 років дитина упевнено заявляє, що хоче бути дизайнером або програмістом, немає ніяких гарантій, що через декілька років вона не передумає і не вирішить спробувати себе в чомусь іншому. 



Щоб уберегти своїх дітей від помилок, їх профорієнтацію краще довірити професіоналам. На жаль, доводиться констатувати, що в більшості наших шкіл цей напрямок поки розвинений слабо. В західних школах, навпаки, вибору майбутньої професії приділяється велика увага. В таких країнах як США, Великобританія і Канада, весь навчально-виховний процес в середній школі орієнтований на те, щоб допомогти учням знайти своє покликання.



Кожній дитині дають можливість розкритися - спробувати себе в різних сферах діяльності: від участі в театральних постановках до видання шкільного журналу - і знайти те, що їй дійсно до душі. Крім особистих переваг дитини, враховується і думка фахівців, які проводять  справжнє дослідження - з тестуваннями і ретельним аналізом даних - і на підставі його результатів дають рекомендації, в якій професійній сфері та галузі краще продовжувати кар'єру майбутньому випускнику.



Проте правильний вибір професії, що відповідає нахилам і здібностям того, хто її освоює - ще тільки перший крок на шляху до успішної кар'єри. Для того, щоб вступити до вузу, який забезпечить майбутнього фахівця не тільки дипломом, але й відповідним рівнем знань, необхідна серйозна академічна підготовка. І це ще одна перевага західних шкіл.



Випускники середніх навчальних закладів Великої Британії, США і Канади відзначають, що їм доводилося докладати  чимало зусиль, удосконалюючи свої знання в обраних предметах. Однак ніхто з них не шкодує про це - більшість з тих, хто слідував рекомендаціям своїх викладачів, стали студентами західних університетів. А це - один з найбільш перевірених шляхів до міжнародної кар'єри.



Звичайно, географічне положення школи - ще не гарантія блискучого майбутнього її учнів. При виборі навчального закладу слід врахувати багато факторів, в тому числі й індивідуальні особливості конкретної дитини. Чи важливий для неї спорт? Наскільки вона комунікабельна? Чи самостійна вона чи потребує постійної підтримки з боку дорослої людини?



Співставити відповіді на ці запитання з тим, що можуть запропонувати різні приватні школи Великої Британії, США і Канади, можна буде на виставці закордонної середньої освіти, яка відбудеться 19 жовтня в київському «Президент Готелі». Захід, який традиційно проводить компанія IQ Consultancy, збере представників провідних шкіл Старого і Нового Світу, які детально розкажуть про програми, умови проживання та навчання, можливості для творчого та спортивного розвитку дітей.



Подробиці - на сайті www.iqconsultancy.com.ua


14.10.2014


Розумна чи обдарована дитина: у чому відмінність?
У США на бампері машин іноді можна побачити наклейку з написом «Моя дитина – честь школи!». Припустимо, наклейка отримана. Дитина розумна. Але чи обдарована вона? Хочете вірте, хочете ні, але різниця є.



Нижче наводимо порівняльну таблицю, що ілюструє деякі поведінкові маркери, складену за матеріалами Джанет Сзебос Роббінс з Державної асоціації обдарованості (США):

Розумна дитина
Обдарована дитина
Знає відповіді
Ставить запитання
Зацікавлена
Дуже цікава
Приділяє увагу роботі
Залучена інтелектуально й фізично
Наполегливо трудиться
Може бути неуважною і, як і раніше, отримувати хороші оцінки й тестові бали
Відповідає на запитання
Піддає сумніву відповіді
Дружить з дітьми свого віку
Вибирає дорослих або дітей старшого віку
Легко вчиться
Часто вже знає відповіді
Задоволена собою (коли дає вірну відповідь)
Дуже самокритична (перфекціоніст)
Добре запам'ятовує
Добре припускає



«Усі обдаровані діти розумні, але не навпаки. І батькам розумних дітей це дуже важко зрозуміти», – пояснює Андреа Мішлер, яка протягом дев'яти років займалася з учнями за программою «Обдаровані й талановиті». Той факт, що дитина отримує відмінні оцінки, але не обдарована, крім розчарування приносить батькам і глибоке почуття розгубленості та здивування. Мішлер підкреслює, що оцінки не завжди будуть достовірним критерієм. «Іноді обдаровані діти такі перфекціоністи, що через страх перед оцінками не можуть навіть поворухнутись. Тому можливо, що вони отримують низькі оцінки або навіть числяться у відстаючих», – каже вона.



Не кожна дитина, яка перевищує відповідний її віку рівень навчання, є генієм, деякі – просто неймовірні трудівники. «Хто розумний, а хто обдарований – з'ясувати надзвичайно важко», – пояснює Мішлер. Наприклад, у деяких дітей вона бачить виняткові результати з математики або мови, але не кваліфікує їх як «обдарованість», тому що вони не показують високих досягнень в інших сферах. Але це зовсім не означає, що, якщо ваша дитина не проявила себе обдарованою у своїй школі, переїхавши в інше місце, то вона не може стати там однією з обдарованих. Критерії тестування широко варіюють від місця до місця.



При збільшенні віку все стане ще більш туманним. Часто батьки й педагоги вважають, що дитина, яка навчилася читати рано, – обдарована. Так, можливо, її мозок розвинувся трохи швидше, ніж в однолітків, але маленькі діти, як відомо, відрізняються своїми стрибками та зупинками в розвитку. У подальшому вона може вчитись у тому ж темпі, що й інші діти, або продовжити випереджати їх. Покаже лише час.



Хороший факт полягає в тому, що незважаючи на те, обдарована ваша дитина чи розумна, у вас є член сім'ї, який подає великі надії. І якщо він дійсно досягне у своєму розвитку певних висот, ви по праву зможете пишатися ним.

За матеріалами сайту: www.osvita.ua

Як допомогти вчителю вашої дитини
Звісно ж, участь мами й тата у шкільному житті дитини не обмежується супроводом екскурсій або проведенням свята на честь дня народження. Весь період з вересня по червень учителі з великою радістю відгукуються на будь-яку допомогу батьків. Оскільки новий навчальний рік уже розпочався, нижче представлені дванадцять способів, якими ви можете допомогти вчителю своєї дитини. Усе, що вам треба зробити, – це тільки спитати!

Підточить олівці. Кількість часу, який учителі початкової школи витрачають на те, щоби підточити олівці, можна відмінно компенсувати. Зайдіть у школу всього раз на тиждень на п’ятнадцять хвилин після уроків і допоможіть учителю підточити олівці, заповнивши ними всі відповідні коробки.

Допоможіть у класі. Простягніть учителю руку допомоги в перенесенні паперів, різних карт і наочних посібників. Якщо у вас є вільний час протягом тижня, візьміть участь у реорганізації бібліотеки класу, зробіть ксерокопії потрібних документів або протріть парти, столи та вікна.

Поповніть запаси господарської шафи. Приблизно до січня вичерпуються всі запаси паперових рушників, вологих серветок та інших речей подібного роду, тому хорошою й необхідною допомогою буде, якщо ви поповните ці запаси всім необхідним. Також поцікавтесь, можливо, щось ще потрібно для реалізації дитячих творчих проектів, проведення виставок, конкурсів, для підтримки роботи гуртків тощо.

Читайте. Якщо ви маєте час протягом шкільного дня, запропонуйте приїхати і почитати разом з учнями у спеціально відведені для цього години. І оскільки ви читаєте, ставте їм цікаві запитання про прочитане, щоб допомогти розвинути в дітей навички правильного розуміння тексту і роботи з ним, а також щоби підвищити швидкість читання.

Очольте невелику групу учнів. Під час читання або занять математикою запропонуйте попрацювати з невеликими групами учнів чи з кимось індивідуально, вправляючись у специфіці читання або математичних задач, наприклад, у вимові слів по буквах, правописі або пояснюючи прості математичні операції.

Звертайте увагу на дошку оголошень. Якщо в учителя вашої дитини є дошка оголошень, розташована в коридорі
школи чи безпосередньо у класі, а можливо, і стінгазета, яку треба оновити новою інформацією або роботою одного з учнів, або якимось важливим новим поняттям, запропонуйте свою допомогу в оформленні. Ще краще, якщо ви спитаєте свою дитину, чи хоче вона допомогти вам проектувати й оновлювати дошку, і потім втягніть її в цей творчий процес.

Принесіть у школу солодощі. На початку або наприкінці навчального року, коли за звичаєм на вулиці дуже жарко, принесіть дітям опівдні свіжі фрукти або охолоджений сік. Задоволення від прохолоди – це велика допомога в навчанні, при цьому це набагато корисніше, ніж солодощі.

Надайте ІТ-підтримку. Зараз навіть маленькі діти можуть розбиратись у роботі соціальних мереж і у відеоіграх, однак це не означає, що вони вже готові використовувати текстові редактори та різні комп'ютерні програми. Тому, якщо клас використовує персональні комп'ютери, можна запропонувати допомогу в написанні й редагуванні ними своєї роботи.

Запропонуйте свої навички. Якщо ви маєте якісь особливі навички, поцікавтесь у вчителя своєї дитини, чим ви можете бути корисні дітям. Наприклад, якщо ви розробник веб-сторінок, запропонуйте допомогу в налаштуванні та управлінні сайтом класу. Якщо ви маєте спеціальні знання про відеозйомку, запропонуйте записувати й редагувати відео шкільного життя класу.

Дайте урок. Якщо у вас є певне вміння, яке ви успішно використовуєте в роботі або хобі, подумайте над тим, щоб цікаво презентувати його у класі вашої дитини. Наприклад, якщо ви працюєте в лабораторії, проведіть простий науковий експеримент. Або ж, якщо ви працюєте у видавництві газет чи журналів, дайте урок написання цікавого тексту. Але, перш ніж ділитися з дітьми своїми знаннями, поговоріть з учителем, щоб синхронізувати вашу презентацію з навчальним планом.

Використовуйте домашній час. Спитайте в учителя вашої дитини, чи потрібна допомога у вирізанні слів з картону для напису на стіні до якого-небудь заходу чи в підготовці матеріалів для проекту чи ще у чомусь подібному, зайнятись ними ви зможете під час перегляду телевізора ночами або у вихідні дні.

Записуйте улюблені історії. Читайте та записуйте улюблені історії своєї дитини на CD або MP3, які потім можна буде прослухати у класі. Щоби зробити процес особливо захоплюючим, спонукайте її до самостійного записування улюблених історій з минулого.

Щоразу, коли ви приділяєте свій час оформленню дошки оголошень, разом читаєте і займаєтеся, просто підточуєте олівці або робите що-небудь ще, що допоможе роботі вчителя чи класу, ви підсилюєте зв'язок своєї дитини зі школою, і в підсумку це завжди виправдовує вкладені зусилля!
За матеріалами сайту: www.osvita.ua
Коли дитина після уроків приходить додому, батьки зазвичай питають її: «Як справи у школі?». Іноді вони отримують розгорнуту відповідь, а іноді можуть почути лише коротке «відмінно», «добре» або просто якесь невиразне бурчання. Іноді навіть може здатися, що, щоб домогтись відповіді від мовчазної або сумної дитини, потрібні секретні методи дізнання, що застосовуються спецслужбами, але, насправді, скоріше за все, треба просто змінити формулювання запитання.

Навчання у школі й домашня робота

Замість того, щоби спитати: «Як навчання?» спитайте: «Що ви сьогодні вивчали на уроках?»

Це більш конкретне запитання, до того ж воно просте й невибагливе, і відповідь на нього може бути досить інформативною. Якщо ваша дитина безтурботно знизує плечима й бурмоче «Я не знаю», у такому випадку вам слід постаратись розібратися, чи дійсно вона не знає, що відбувалось на уроці (це буде цінна інформація) або просто не хоче про це розповідати.

Замість того, щоби спитати: «Ти зробив домашнє завдання?» спитайте: «Що сьогодні учитель задав з англійської мови?»

Стандартне запитання про домашнє завдання, яке батьки ставлять кожного дня, рідко буває ефективним, бо це, по суті, запитання, що вимагає тільки формальної відповіді «так» або «ні». Замість цього спочатку дізнайтеся про суть завдання й потім уже можете спитати, чи зробила його дитина.

Замість того, щоби спитати: «Чому в тебе все так погано з гуманітарними предметами?» спитайте: «Як ти думаєш, цього року гуманітарні предмети стали більш легкими чи дуже важкими? Чому?»

Спроба негайно знайти причину, через яку ваша дитина відстає в успішності, викличе в неї захисну реакцію. Постарайтесь уникати незручної тиші або пильно-суворого погляду у складних питаннях. Знання про те, більш легким став предмет чи дуже важким, допоможе вам визначитися з конкретною допомогою дитині в досягненні успіху.

Замість того, щоби спитати: «Яку книгу ти читаєш?» спитайте: «Розкажи мені про ту книгу, яку ти читаєш. Що цікавого в ній було до цього моменту?»

Коли дорослі між собою обговорюють прочитані книги, вони не обмежуються однією назвою, але в дітей зовсім інші правила гри. Проте, використовуючи невеликі зусилля, ви можете зблизитися з дитиною і дізнатися в неї, чи цікава історія (а, може, дуже нудна) описана у творі, а також оцінити при цьому навички розуміння нею прочитаного тексту.

Однокласники і вчителі

Замість того, щоби спитати: «Як пройшов твій день?» спитайте: «Яка в тебе сьогодні була найулюбленіша частина дня?»

Ви можете також спитати, чи було сьогодні щось смішне і веселе або чи зустрічалися їй складні завдання. Якщо ваші запитання не будуть містити конкретики, дитина може просто сказати «нормально» або «нічого» й тут же припинити розмову.

Замість того, щоби спитати: «Тебе хтось залякав?» спитайте: «Що ти сьогодні робив на перерві?»

Діти, скоріше за все, не зізнаються, що хтось налякав їх. Але, спитавши про перерву або обід, ви зможете отримати якийсь ключ до розгадки того, з ким проводить час ваша дитина і чи відбулись якісь зміни в її соціальному житті. Наприклад, якщо вона протягом тижня щодня розповідала, що гралася з Борею, а вже наступного тижня взагалі перестала згадувати його ім'я, то ймовірно, вам захочеться спитати, чи відбулась між ними якась сварка.

Замість того, щоби спитати: «У тебе хороший учитель?» спитайте: «Що тобі подобається (або не подобається) у вашому вчителі?»

Відносини вашої дитини з учителем дійсно можуть вплинути на весь навчальний рік, зробивши його прекрасним та успішним або, навпаки, деструктивно зіпсувавши його. Якщо у класі пануватиме постійна напруга, діти будуть відмовлятись відповідати на уроці або не захочуть виконувати домашнє завдання. А поставлене вами запитання допоможе розпізнати наявність яких-небудь проблем і в подальшому вирішити їх.

Тести й контрольна робота

Замість того, щоби спитати: «Ти готовий до завтрашньої контрольної роботи з математики?» спитайте: «Що ти зробив, щоби підготуватись до контрольної з математики?»

Процес навчання не завжди зрозумілий дитині, більшість дітей просто не знають, як його здійснювати. А сон на
підручнику й запам'ятовування всього шляхом «осмосу» зазвичай не допомагають. Якщо дитина розповіла вам про свою неефективну тактику, ви можете підключитись і допомогти їй вирішити деякі завдання або роз'яснити якісь практичні нюанси.

Замість того, щоби спитати: «Чому ти так погано здав цей тест?» спитайте: «Що ми можемо з тобою зробити інакше, щоб наступного разу ти отримав більш високу оцінку?»

Більшість дітей хочуть бути успішними у
школі, й, усвідомлюють вони це чи ні, але, отримавши погану оцінку, можуть відчути себе досить кепсько. Не дивлячись на те що вони здатні брати на себе більшу частину відповідальності за хороший результат, роблячи їх успіх командною заслугою, ви можете мотивувати їх старатися ще більше і покращити, таким чином, комунікацію з вами.

Замість того, щоби спитати: «Як ти сьогодні витримав цей тест?» спитайте: «Я раніше весь час перед важливими тестами з математики дуже нервував. Числа й зараз мене нервують. А як ти почувався сьогодні під час тесту?»

Іноді діти забувають, що дорослі теж колись були дітьми. Нагадайте своїй дитині, що й ви раніше були маленьким. Якщо з вами в дитинстві сталась якась кумедна історія, пов'язана із проходженням тесту, поділіться нею з дитиною. Зробіть це, ми ж усі родом з дитинства. Це допоможе їй відкритись вам і розповісти про свою внутрішню боротьбу.

Оскільки з часом ваша дитина стає старше, ви можете відчути, що розкрити її стає все важче й важче, та й «секретна комбінація» весь час змінюється. Але ви продовжуйте проявляти увагу до того, що відбувається в її житті, ставлячи конкретніші й більш відкриті запитання та слухаючи її відповіді. Якщо ви будете знати, з ким грає ваша дитина і хто на цьому тижні її «заклятий ворог», то ви отримаєте довгостроковий батьківський кредит довіри на багато років уперед. І пам'ятайте, що навіть якщо ваша дитина не особливо говірка, вона, як і раніше хоче, знати і сподіватися, що ви її чуєте.
За матеріалами сайту: www.osvita.ua

Як правильно ставити запитання дітям
Коли дитина після уроків приходить додому, батьки зазвичай питають її: «Як справи у школі?». Іноді вони отримують розгорнуту відповідь, а іноді можуть почути лише коротке «відмінно», «добре» або просто якесь невиразне бурчання. Іноді навіть може здатися, що, щоб домогтись відповіді від мовчазної або сумної дитини, потрібні секретні методи дізнання, що застосовуються спецслужбами, але, насправді, скоріше за все, треба просто змінити формулювання запитання.

Навчання у школі й домашня робота

Замість того, щоби спитати: «Як навчання?» спитайте: «Що ви сьогодні вивчали на уроках?»

Це більш конкретне запитання, до того ж воно просте й невибагливе, і відповідь на нього може бути досить інформативною. Якщо ваша дитина безтурботно знизує плечима й бурмоче «Я не знаю», у такому випадку вам слід постаратись розібратися, чи дійсно вона не знає, що відбувалось на уроці (це буде цінна інформація) або просто не хоче про це розповідати.

Замість того, щоби спитати: «Ти зробив домашнє завдання?» спитайте: «Що сьогодні учитель задав з англійської мови?»

Стандартне запитання про домашнє завдання, яке батьки ставлять кожного дня, рідко буває ефективним, бо це, по суті, запитання, що вимагає тільки формальної відповіді «так» або «ні». Замість цього спочатку дізнайтеся про суть завдання й потім уже можете спитати, чи зробила його дитина.

Замість того, щоби спитати: «Чому в тебе все так погано з гуманітарними предметами?» спитайте: «Як ти думаєш, цього року гуманітарні предмети стали більш легкими чи дуже важкими? Чому?»

Спроба негайно знайти причину, через яку ваша дитина відстає в успішності, викличе в неї захисну реакцію. Постарайтесь уникати незручної тиші або пильно-суворого погляду у складних питаннях. Знання про те, більш легким став предмет чи дуже важким, допоможе вам визначитися з конкретною допомогою дитині в досягненні успіху.

Замість того, щоби спитати: «Яку книгу ти читаєш?» спитайте: «Розкажи мені про ту книгу, яку ти читаєш. Що цікавого в ній було до цього моменту?»

Коли дорослі між собою обговорюють прочитані книги, вони не обмежуються однією назвою, але в дітей зовсім інші правила гри. Проте, використовуючи невеликі зусилля, ви можете зблизитися з дитиною і дізнатися в неї, чи цікава історія (а, може, дуже нудна) описана у творі, а також оцінити при цьому навички розуміння нею прочитаного тексту.

Однокласники і вчителі

Замість того, щоби спитати: «Як пройшов твій день?» спитайте: «Яка в тебе сьогодні була найулюбленіша частина дня?»

Ви можете також спитати, чи було сьогодні щось смішне і веселе або чи зустрічалися їй складні завдання. Якщо ваші запитання не будуть містити конкретики, дитина може просто сказати «нормально» або «нічого» й тут же припинити розмову.

Замість того, щоби спитати: «Тебе хтось залякав?» спитайте: «Що ти сьогодні робив на перерві?»

Діти, скоріше за все, не зізнаються, що хтось налякав їх. Але, спитавши про перерву або обід, ви зможете отримати якийсь ключ до розгадки того, з ким проводить час ваша дитина і чи відбулись якісь зміни в її соціальному житті. Наприклад, якщо вона протягом тижня щодня розповідала, що гралася з Борею, а вже наступного тижня взагалі перестала згадувати його ім'я, то ймовірно, вам захочеться спитати, чи відбулась між ними якась сварка.

Замість того, щоби спитати: «У тебе хороший учитель?» спитайте: «Що тобі подобається (або не подобається) у вашому вчителі?»

Відносини вашої дитини з учителем дійсно можуть вплинути на весь навчальний рік, зробивши його прекрасним та успішним або, навпаки, деструктивно зіпсувавши його. Якщо у класі пануватиме постійна напруга, діти будуть відмовлятись відповідати на уроці або не захочуть виконувати домашнє завдання. А поставлене вами запитання допоможе розпізнати наявність яких-небудь проблем і в подальшому вирішити їх.

Тести й контрольна робота

Замість того, щоби спитати: «Ти готовий до завтрашньої контрольної роботи з математики?» спитайте: «Що ти зробив, щоби підготуватись до контрольної з математики?»

Процес навчання не завжди зрозумілий дитині, більшість дітей просто не знають, як його здійснювати. А сон на
підручнику й запам'ятовування всього шляхом «осмосу» зазвичай не допомагають. Якщо дитина розповіла вам про свою неефективну тактику, ви можете підключитись і допомогти їй вирішити деякі завдання або роз'яснити якісь практичні нюанси.

Замість того, щоби спитати: «Чому ти так погано здав цей тест?» спитайте: «Що ми можемо з тобою зробити інакше, щоб наступного разу ти отримав більш високу оцінку?»

Більшість дітей хочуть бути успішними у
школі, й, усвідомлюють вони це чи ні, але, отримавши погану оцінку, можуть відчути себе досить кепсько. Не дивлячись на те що вони здатні брати на себе більшу частину відповідальності за хороший результат, роблячи їх успіх командною заслугою, ви можете мотивувати їх старатися ще більше і покращити, таким чином, комунікацію з вами.

Замість того, щоби спитати: «Як ти сьогодні витримав цей тест?» спитайте: «Я раніше весь час перед важливими тестами з математики дуже нервував. Числа й зараз мене нервують. А як ти почувався сьогодні під час тесту?»

Іноді діти забувають, що дорослі теж колись були дітьми. Нагадайте своїй дитині, що й ви раніше були маленьким. Якщо з вами в дитинстві сталась якась кумедна історія, пов'язана із проходженням тесту, поділіться нею з дитиною. Зробіть це, ми ж усі родом з дитинства. Це допоможе їй відкритись вам і розповісти про свою внутрішню боротьбу.

Оскільки з часом ваша дитина стає старше, ви можете відчути, що розкрити її стає все важче й важче, та й «секретна комбінація» весь час змінюється. Але ви продовжуйте проявляти увагу до того, що відбувається в її житті, ставлячи конкретніші й більш відкриті запитання та слухаючи її відповіді. Якщо ви будете знати, з ким грає ваша дитина і хто на цьому тижні її «заклятий ворог», то ви отримаєте довгостроковий батьківський кредит довіри на багато років уперед. І пам'ятайте, що навіть якщо ваша дитина не особливо говірка, вона, як і раніше хоче, знати і сподіватися, що ви її чуєте.
За матеріалами сайту: www.osvita.ua



10 вчинків, яких учителі очікують від батьків

Як свідчить африканська приказка, «Щоб виховати дитину, потрібне ціле село» («It takes a village to raise a child»). А значить, ми не можемо розраховувати на те, що вчителі самостійно зможуть навчити наших дітей. Результати досліджень доводять, що, якщо у шкільне життя дитини залучені мама й тато, то її оцінки, поведінка й емоційне благополуччя значно вище. Тому, щоби полегшити роботу вчителів, необхідно прислухатись до їхніх побажань, викладених у вигляді десяти рекомендацій.

Читайте своїй дитині. «Найбільш важливим аспектом у розвитку дитини, що визначає її подальший успіх у читанні, є те, що батьки читають їй уголос», – заявила в 1985 році Комісія з читання, створена Міністерством освіти США. Візьміть будь-яку книгу і, принаймні, три рази на тиждень читайте її вашому малюку. Так ви пробуджуватимите в дитини любов до читання, яку вона пронесе через усе життя.

Познайомтеся з учителем. Необхідно дізнатись, як звуть учителя вашої дитини, оскільки важливо побудувати спілкування з ним на особистих контактах. Спитайте, за допомогою чого йому чи їй більш комфортно спілкуватися з вами, наприклад, телефоном або електронною поштою. Відвідуйте заходи у
школі та батьківські збори. Не будьте тими батьками, які з'являються там тільки в конфліктних ситуаціях.

Заохочуйте дружбу за межами школи. Навчання у класі найкраще проходить тоді, коли учні діють згуртованою командою. Оскільки в дітей у школі не завжди є можливість добре пізнати один одного й потоваришувати, переконайтеся, що ваша дитина проводить час з однокласниками не тільки у школі – заохочуйте командні ігри та позашкільні заходи.

Долучіться до роботи школи. Відвідуйте засідання шкільної ради, приєднаєтесь до батьківського комітету. Якщо ви працюєте, а зустрічі призначаються, як правило, у денний час, поцікавтеся, чи можливо хоча б іноді проводити їх у вечірній час. Пам'ятайте, що ваш голос завжди має значення, адже іноді ви єдині хто виступає на захист вашої дитини. До того ж, коли батьки об'єднуються, вони можуть більш легко й ефективно вплинути на позитивні зміни у школі.

Візьміть участь у шкільних заходах. Не пропускайте шкільні події, такі як конкурси талантів, наукові ярмарки, осінній бал та інші. Навіть якщо ваша дитина не грає в команді, чому б вам не відвідати спортивний захід? Тим самим ви посприяєте зміцненню вибраного курсу школи та взаєморозумінню з дочкою чи сином. Ви не тільки допоможете своїй дитині стати успішною у школі, а й отримаєте безцінні спільні переживання та спогади.

Перенесіть процес навчання додому. У навчанні завжди є якісь моменти, які залишаються поза увагою дитини під час занять у класі. А ви візьміть і спечіть пиріг і навчіть її основ арифметики вдома. Створіть свій власний конкурс на знання орфографії. У вихідні дні організуйте маленьку подорож, відвідайте музей або океанаріум. Подивіться добрий сімейний фільм. Навчання в сім'ї – це відмінний спосіб закласти основи майбутнього успіху.

Значення освіти. Покажіть вашій дитині, що навчання – це пригода довжиною в життя, яка не закінчиться із закінченням школи. Прочитайте книгу, відвідайте заняття, які вас цікавлять і захоплюють. Розкажіть дитині про свій власний досвід навчання, який ви отримали на роботі. Тримайте зв'язок з нею через освітні книги, фільми і телевізійні програми.

Не будьте такими терплячими. «Терпіння – це для мучеників», – каже Ліза Холева – співавтор книги «Про що знають вихователі дитячого садку». Якщо ви вдома терпляче потураєте дитині, вона може не впоратися з навчанням під час шкільних занять. Ну а якщо ви берете її із собою на зустріч, то обов'язково прийдіть вчасно, незалежно від того, наскільки сильно її щось захопило. Терпіння до бажань дитини в даному випадку може послужити як погана послуга.

Привчіть свою дитину до чистоти та порядку. Напевно, ви зазвичай самі розкладаєте іграшки по полицях? Якщо ваша дитина не привчена прибирати після себе вдома, вона, безсумнівно, буде неохайною й у школі. Навчіть її акуратно розкладати іграшки на свої місця, застилати ліжко, викидати сміття й мити посуд. Коли вона звикне до цього вдома, як до якогось стандарту поведінки, підтримання чистоти на робочому місці у школі не стане для неї чимось трудомістким і складним.

Починайте навчання вдома крок за кроком. Коли ви починаєте займатися з дитиною, ведіть себе, як учитель у класі. Переконайтеся, що її увага повністю зосереджена на вас, а потім починайте крок за кроком давати чіткі й точні інструкції. «Важливо стати поруч з вашою дитиною, нахилитись та встановити зоровий контакт», – каже Ліза Холева. Ваш малюк буде вчитися слідувати інструкціям і вже точно не відставатиме у навчанні.

Візьміть участь у житті школи, створіть власний процес навчання та проілюструйте мотивацію щодо пізнання на своєму власному прикладі, ви станете неоціненною частиною успіху своєї дитини у школі та за її межами. Учителі будуть вам вдячні, й одного разу в один прекрасний день ваша дитина теж висловить вам найщирішу подяку!

Немає коментарів:

Дописати коментар